Кума  кумові   моргнула, виходячи з льоху:

- Ви, що, куме, знов до Ганьки ходите потроху?

- Та ні, кумо, то плітки  все...  брешуть люди здуру!

- То,  за що ж ви їй привезли гички цілу хуру?

-  Бо у неї  бик є гарний,  а у нас  -  телиця,

  Як "потреба" буде - пустим...Життя, як криниця...

Цим хотів спинить розмову,  -  та кума,  як муха,

Знов, за мить, задзеленчала  коло  його вуха:

- А,  за що ж  ви їй так часто привозите дрова!

-  Звісно, за бика, що ще дасть  -  як мукне корова!

- Тож,   бик файний, поблизу є   -  у ваших сусідів!

- Гой, не рвіть моє, ви, серце, - він же без флюїдів!

  Повела  кума  бровами,  щось  своє  згадала,  -

   Ліктем кума підштовхнула,  думку  доспівала:

-  Ваша  суща правда,  куме...  Флюїди - то сила, -

   Від їх  чарів  виростають і роги,  і крила...