- Хоч би вмив повіки трохи, а тоді - пив з чашки...
З будуна почув Павлуха гнівний тон Наташки.
- А тобі яка різниця... ти ж не спиш зі мною, -
Наїжачилася знову, гупаєш ногою, -
Доки будеш вже повчати... псуєш нерви зрану...
Ну, давай, цьом-цьом, кицюню... людиною стану!
- Що! Кохання забажалось... от, створіння кляте, -
Перш очухайся з похмілля... розводиш дебати!
Не встиг щось сказати, - заманула у повітку
І швидесенько замкнула... "посадила в клітку"...
Ось тепер, - перед свинею, будеш виступати,
Запевняти, обіцяти, компроміс шукати!
На такий хід не чекав він... занила печінка, -
Схлипнув з болю, а чи з жалю: ну, що це за жінка, -
Мало в Світі бунтажу ще!.. Коли ж прийде згода...
Цур!.. З неділі "зав"яжу" вже... як буде погода..
Комментарии
ДЯКУЮ!