Усе так природно... перебігло літо,
В якому нам зручно й весело було, -
Пожовкло у травах, відбриніло в квітах,
На крилах, серпневих, тихо відпливло.
Ніяких печалей... просто збігли мрії, -
Пустились за вітром у різні боки,
Десь світом блукають, неначе повії,
Пірнаючи в казку, плутають думки...
Усе так природно... день збігає швидко, -
Сліди листопада замете зима
І білі сніжинки засміються в шибку:
Життя попереду, - не сумуй дарма!
Комментарии
Но надо жить весны причастьем,
Не нарекая дождь ненастьем)))