* * *
Мене ти, нiби, i не бачиш?
Що ж, грайся, тiльки не зi мною…
Бажаю я тобi удачi…
Я не спiлкуюсь зi стiною…
Менi комедiй вистачає…
Трагедiй теж, по горло ситий…
Якщо любов не помiчаєш,
Тодi й не вмiєш ти любити…
Пiду собi… пiду нап'юся…
Чи вперше в людях зневiрятись?
А завтра, в гостi до бабусi
Поїду, вiд журби ховатись…
Млинцi, на тiстi дрiжжевому,
Мої улюбленi, пухнасті,
Менi поможуть зняти втому,
Загоять всі мої нещастя …
I на лицi моєм заграє –
Та добра посмiшка дитяча…
Ще, вiд кохання, не вмирають –
Скажу собi… I не заплачу…
6 января 2008 г.
Комментарии
"Пiду собi… пiду нап'юся…" нагадав менi дитяче:
"нiхто мене не любить, нiхто не приголубить, пiду я у садочок, наїмся черв"ячкiв.."
Сподiваюсь, Ви ж не образились?)
З Рiздвом Вас, до речi) щирого кохання)