РЕШЕТО - независимый литературный портал
Ипполит Похлебкин / Бред

дурак

811 просмотров

я тоже хочу быть дурак-дураком
родиться в году непонятно каком
страдать ни о ком и жалеть ни о ком
и небу грозить кулаком

пускай мне обычно с утра подают
на медном подносе конфеты и брют
в гостиной эстампы оленей и юрт
наводят тоску и уют

влюблюсь я пускай переспелой весной
в прекрасную ту что решила со мной
спускаться по гвоздикам звезд в перегной
и быть безупречно иной

мы уединимся как анахорет
залезем вдвоем под лоснящийся плед
где солнца вечернего огненный дред
оставил расплывчатый след

но после земля погрузится во мрак
мой мир разлетится и врач-вурдалак
причиною смерти поставит не рак
а просто и ясно – «дурак»
Теги:
30 June 2008

Немного об авторе:

... Подробнее

Ещё произведения этого автора:

дурак
утро
20cm

 Комментарии

kropatch 2.06
30 June 2008 06:35
" я тоже хочу быть дурак-дураком "
а никто и не препятствует.
и предпосылки имеются.
удачи на тернистом пути. kropatch.
Ипполит Похлебкин0
30 June 2008 06:51
чуваг, ты жосткий критег, серьйозный и неподкупный, до-до-до :))) вод теперь я тебя зауважал непонарошку, ты сказал - как отрезал, я тут прям пропотел, как от аспирина, и все моментально понял :))) купи себе плюшевую сову и порви ее зубами
kropatch 2.06
30 June 2008 17:27
а дорого?
Татьяна Проскурина147.99
30 June 2008 11:45
нельзя быть злым таким
kropatch 2.06
30 June 2008 18:17
вы никогда меня не понимали!
я не злой, я веселый, особенно
ранним утром, когда всякой
пташке в охотку почирикать.
кроме того, я тщеславно
подозреваю, что имею косвен-
ное отношение к созданию
обсуждаемого шедевра, и всегда
рад поддержать молодое
дарование.
radistka Kэt 15.53
30 June 2008 07:44
класс!
Ипполит Похлебкин0
30 June 2008 16:38
спасибо :)))
SukinKot 108.59
30 June 2008 10:34
Стих отличный.
Единственное, что у меня вызвало сомнение, трудно найти герою стиха такую же возлюбленную. Женщины, конечно, порой любят и выходят за дураков, но твердых, основательных дураков с умными лицами, которых дураками никто не называет. По крайней мере, в глаза :) А твой герой романтик.
Ипполит Похлебкин0
30 June 2008 16:38
дык Сергей ведь примерно то и написано
Татьяна Проскурина147.99
30 June 2008 11:44
Ип, твой дурак- прелесен.

Третья строфа - зашибись, как хороша совсем)
Ипполит Похлебкин0
30 June 2008 16:40
третья пра люпоффь, люпоффь это гут всегда :))) ну должна ж у дурака быть люпофь, так?
HedgeHog 0
01 July 2008 10:22
на палец ноги бирку лепит бугай
душа дурака отправляется в рай
бренча бубенцами как поздний трамвай
вот только свернет невзначай
Ипполит Похлебкин0
01 July 2008 11:23
перспектива печальна, а вот экпромт отличный, Еж!!! Может допишешь пару катренчиков и оборотку сделаешь? В любом случае - спасибо :)))
HedgeHog 0
02 July 2008 05:24
ну что ты куда ремесленнику до таланта : ) не сможу
Ипполит Похлебкин0
04 July 2008 01:39
иди к нам на www.reshetoria.ru, чета мы решили замутить новое - посмотрим чо получицца
Ицхак Скородинский44.07
02 July 2008 09:13
Тьмы тараканьей монстрица – душа
бессонною сожжегши личность ночью,
отхлынула от сердца…

Ощутив…

Мгновенья облегченья и покоя,
как захотел я превратиться в идиота,
на тростниковой дудочке играть
да шлёпать босиком по бездорожью,
да морду подставлять дождю и ветру,
да так и сдохнуть под сиреневым кустом…

Мгновения, как вечность…

Ощутив…

…И русского простора и идти,
на огонёк единственный,
что светит
за тысячи шагов…
Идти и знать,
что
там
моя
судьба…

Не спит и ждёт.
Волнуется…
Тоскует!

Но время зайн –
библейского тумана,
кикиморы
сомкнулись темью
в темени,
а
памяти клочки
ввернули всё
в сегодняшние будни…

И снова стала жизнь
безвдохновенной…


...........................................


В тьмі попелиці,
монстриця – душа,
безсонною спаливши особистість,
від серця відсахнулася

...Відчувши.

Миті полегшення і спокою.

...Як захотілося мені,
перетворитися на ідіота.

...На

очеретяній на сопілочці зіграти,
та босоніж топотати шлях по бездоріжжю,
та пику підставляти, підставляти
дощу і вітру.

А потім...
Здохнути під мальвовим кущем.

Миті, як вічність.

Відчувши.

Та простору покинутої Слобожанщини,
і йти
на вогник на єдиний,
той,що світить
за безліч кроків.
Йти і знати -
там
моя
кохана.

Не спить.
чекає,
і ,
хвилюючись,сумує!

Але,
час зайн –
біблейського туману
і потвори
зімкнулися
у темряві з марою,
а
клапті пам’яті
встромили
нинішнє
у будні.

І стало знов
життя,
як видих без натхнення.
Ицхак Скородинский44.07
02 July 2008 09:13
Тьмы тараканьей монстрица – душа
бессонною сожжегши личность ночью,
отхлынула от сердца…

Ощутив…

Мгновенья облегченья и покоя,
как захотел я превратиться в идиота,
на тростниковой дудочке играть
да шлёпать босиком по бездорожью,
да морду подставлять дождю и ветру,
да так и сдохнуть под сиреневым кустом…

Мгновения, как вечность…

Ощутив…

…И русского простора и идти,
на огонёк единственный,
что светит
за тысячи шагов…
Идти и знать,
что
там
моя
судьба…

Не спит и ждёт.
Волнуется…
Тоскует!

Но время зайн –
библейского тумана,
кикиморы
сомкнулись темью
в темени,
а
памяти клочки
ввернули всё
в сегодняшние будни…

И снова стала жизнь
безвдохновенной…


...........................................


В тьмі попелиці,
монстриця – душа,
безсонною спаливши особистість,
від серця відсахнулася

...Відчувши.

Миті полегшення і спокою.

...Як захотілося мені,
перетворитися на ідіота.

...На

очеретяній на сопілочці зіграти,
та босоніж топотати шлях по бездоріжжю,
та пику підставляти, підставляти
дощу і вітру.

А потім...
Здохнути під мальвовим кущем.

Миті, як вічність.

Відчувши.

Та простору покинутої Слобожанщини,
і йти
на вогник на єдиний,
той,що світить
за безліч кроків.
Йти і знати -
там
моя
кохана.

Не спить.
чекає,
і ,
хвилюючись,сумує!

Але,
час зайн –
біблейського туману
і потвори
зімкнулися
у темряві з марою,
а
клапті пам’яті
встромили
нинішнє
у будні.

І стало знов
життя,
як видих без натхнення.
Ицхак Скородинский44.07
02 July 2008 09:16
Пардон.
Оно само два раза.
Тоже хочет за кумпанию.
Ипполит Похлебкин0
04 July 2008 01:50
Ой, а зачем перевод? :)))
Печаль 116.5
04 July 2008 14:10
замечательная вещь :)