я тоже хочу быть дурак-дураком
родиться в году непонятно каком
страдать ни о ком и жалеть ни о ком
и небу грозить кулаком
пускай мне обычно с утра подают
на медном подносе конфеты и брют
в гостиной эстампы оленей и юрт
наводят тоску и уют
влюблюсь я пускай переспелой весной
в прекрасную ту что решила со мной
спускаться по гвоздикам звезд в перегной
и быть безупречно иной
мы уединимся как анахорет
залезем вдвоем под лоснящийся плед
где солнца вечернего огненный дред
оставил расплывчатый след
но после земля погрузится во мрак
мой мир разлетится и врач-вурдалак
причиною смерти поставит не рак
а просто и ясно – «дурак»
Комментарии
а никто и не препятствует.
и предпосылки имеются.
удачи на тернистом пути. kropatch.
я не злой, я веселый, особенно
ранним утром, когда всякой
пташке в охотку почирикать.
кроме того, я тщеславно
подозреваю, что имею косвен-
ное отношение к созданию
обсуждаемого шедевра, и всегда
рад поддержать молодое
дарование.
Единственное, что у меня вызвало сомнение, трудно найти герою стиха такую же возлюбленную. Женщины, конечно, порой любят и выходят за дураков, но твердых, основательных дураков с умными лицами, которых дураками никто не называет. По крайней мере, в глаза :) А твой герой романтик.
Третья строфа - зашибись, как хороша совсем)
душа дурака отправляется в рай
бренча бубенцами как поздний трамвай
вот только свернет невзначай
бессонною сожжегши личность ночью,
отхлынула от сердца…
Ощутив…
Мгновенья облегченья и покоя,
как захотел я превратиться в идиота,
на тростниковой дудочке играть
да шлёпать босиком по бездорожью,
да морду подставлять дождю и ветру,
да так и сдохнуть под сиреневым кустом…
Мгновения, как вечность…
Ощутив…
…И русского простора и идти,
на огонёк единственный,
что светит
за тысячи шагов…
Идти и знать,
что
там
моя
судьба…
Не спит и ждёт.
Волнуется…
Тоскует!
Но время зайн –
библейского тумана,
кикиморы
сомкнулись темью
в темени,
а
памяти клочки
ввернули всё
в сегодняшние будни…
И снова стала жизнь
безвдохновенной…
...........................................
В тьмі попелиці,
монстриця – душа,
безсонною спаливши особистість,
від серця відсахнулася
...Відчувши.
Миті полегшення і спокою.
...Як захотілося мені,
перетворитися на ідіота.
...На
очеретяній на сопілочці зіграти,
та босоніж топотати шлях по бездоріжжю,
та пику підставляти, підставляти
дощу і вітру.
А потім...
Здохнути під мальвовим кущем.
Миті, як вічність.
Відчувши.
Та простору покинутої Слобожанщини,
і йти
на вогник на єдиний,
той,що світить
за безліч кроків.
Йти і знати -
там
моя
кохана.
Не спить.
чекає,
і ,
хвилюючись,сумує!
Але,
час зайн –
біблейського туману
і потвори
зімкнулися
у темряві з марою,
а
клапті пам’яті
встромили
нинішнє
у будні.
І стало знов
життя,
як видих без натхнення.
бессонною сожжегши личность ночью,
отхлынула от сердца…
Ощутив…
Мгновенья облегченья и покоя,
как захотел я превратиться в идиота,
на тростниковой дудочке играть
да шлёпать босиком по бездорожью,
да морду подставлять дождю и ветру,
да так и сдохнуть под сиреневым кустом…
Мгновения, как вечность…
Ощутив…
…И русского простора и идти,
на огонёк единственный,
что светит
за тысячи шагов…
Идти и знать,
что
там
моя
судьба…
Не спит и ждёт.
Волнуется…
Тоскует!
Но время зайн –
библейского тумана,
кикиморы
сомкнулись темью
в темени,
а
памяти клочки
ввернули всё
в сегодняшние будни…
И снова стала жизнь
безвдохновенной…
...........................................
В тьмі попелиці,
монстриця – душа,
безсонною спаливши особистість,
від серця відсахнулася
...Відчувши.
Миті полегшення і спокою.
...Як захотілося мені,
перетворитися на ідіота.
...На
очеретяній на сопілочці зіграти,
та босоніж топотати шлях по бездоріжжю,
та пику підставляти, підставляти
дощу і вітру.
А потім...
Здохнути під мальвовим кущем.
Миті, як вічність.
Відчувши.
Та простору покинутої Слобожанщини,
і йти
на вогник на єдиний,
той,що світить
за безліч кроків.
Йти і знати -
там
моя
кохана.
Не спить.
чекає,
і ,
хвилюючись,сумує!
Але,
час зайн –
біблейського туману
і потвори
зімкнулися
у темряві з марою,
а
клапті пам’яті
встромили
нинішнє
у будні.
І стало знов
життя,
як видих без натхнення.
Оно само два раза.
Тоже хочет за кумпанию.