РЕШЕТО - независимый литературный портал
Бровко Владимир / Публицистика

Київ у тумані

1472 просмотра

У кінці жовтня бувають такі дні, коли кияни та приїзжі селяни, полюбляють відсиджуватись удома в теплі. Бо надворі і холодно і дощ та цей туман.

 У кінці жовтня бувають такі дні, коли кияни та приїзжі селяни, полюбляють відсиджуватись удома в теплі. Бо надворі і холодно і дощ та цей туман.

Але і в цей час місто Київ не втрачає свою красу і тоді можна побачити здавалось би знайомі вулиці і площі у зовсім іншому вигляді.

Ось коротка подорож автора від Михайлівської площі через Андріївський узвіз до Подолу здійснена осіню 2009 року.

 

 

 



(українська політика як бачите у густому тумані)

Як завжди у мене замість фотоапарата стільниковий телефон.

 



Але якщо є натхнення і гарний краєвид та трошки вільного часу, то тоді можна зробити ось такі фото на яких Київ виглядає зовсім по іншому...



Мимоволі мені припонились ці слова...

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отоді я

І лани і гори –

Все покину і полину

До самого бога

Молитися... А до того –

Я не знаю бога.

Поховайте та вставайте.

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.


І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

-------------------------------------------------------------------------------

Батьку Тарасе! Майже встали і кайдани порвали!

Та "притомились" і "вражою злою кров'ю", волю і не окропили!!!!

Тому, ти тут і стоіш як ідол...


Та оставимо Тараса Григоровича з його думами про нас негідних нащадків, та йдемо далі!

Ось і Лиса гора! Усі чули, а ось бачити мало хто бачив! Бо вона ще зветься "Уздихальниця".

А ще точніше то й "Чортове беремище".

Тому як що Вам потрібен Чорт, то Вам сюди! 



А ось добрі люди і шлях "проторили" – та ще й драбину побудували!

А чуть нижче мешкав сам М. Булгаков відомий російський письменник-містик.

Як бачте яблучко від яблуні недалеко падає!

Ось ми і на Пододі. Вірніше на Контрактовій площі. ЇЇ окрасою ж пам'ятник Г. Сковороді.



29 жовтня 1794 року Г. С. Сковорода помер в селі Іванівка, заповівши написати на своєму надгробку: "Мир ловил меня, но не поймал".

Але минув час. І СВІТ піймав Сковороду зробивши з нього видатного філософа та ще й гарного пам'ятника побудували! Бо і в самій Москві немає такого пам'ятника!

Стоячи біля пам'ятника Г. Сковороди пригадалась його біографія.

Народився Григорій Сковорода на Полтавщині 22 листопада 1722 року у родині малоземельного козака Сави Сковороди. Пізніше Сковорода любив називати себе Григорієм Вар – Савою, тобто Сином Спокою.

"Григорий на седьмом году от рождения отличался наклонностью к набожности, талантом к музыке, охотою к наукам, твердостью духа. В церкви он добровольно ходил на крилос и пел чудесно, приятно".

За звичаєм свого часу Григорій закінчив чотирирічну дьяковскую школу і у шістнадцятирічному віці поступив до Києво-Могилянської Академії.

Ця академія є і зараз, ален уже як академія світського по шибу.

Тай поступить туди таким біднякам як Г. Сковорода не можливо! Бо потрібно дуже багато американських грошей...

А ось коли там вчився а згодом ы викладав Г. Сковорода то Київська Академія була дійсно першим вищим навчальним закладом на Україні.

Її засновник – Петро Могила в 1631 році об'єднав братерську школу зі школою Києво-Печерської Лаври в єдиний Киево-Могилянский Колегіум, що з 1694 року набув статус Академії. Петро Могила забезпечував академічну бібліотеку кращими виданнями, літературою різних релігійних і філософських плинів, запрошував з Європи кращих професорів.

Академія стала центром духовного життя України, котрий не поступався за рівнем викладання вищим навчальним закладам Європи того часу. Її студентів можна було зустріти в найбільших університетських центрах – Сорбонні та Болоньї, Кракові та Празі, Гейдельберзі та Галлі.

В Академії було створено ту інтелектуальну атмосферу, де знайшли свій розвиток класичні гуманітарні науки. У перших чотирьох класах викладали аналогію, інфиму, граматику і синтаксиму.

Ті учні, які успішно перейшли в п'ятий клас, ставали студентами й на протязі восьми років вивчали пиитику, риторику, займалися філософією, богослів'ям.

У цілому, навчалися в Академії 12 років. 

Сам Сковорода перебував в Академії, що правда з перервами, майже 20 років



. Час від часу він відволікався від навчання: був і півчим імператорської капели в Петербурзі, подорожував по Європі, викладав у Переяславском Колегіумі, але завжди повертався до своєї Alma Mater.

У листі до свого учня Михайла Ковалинскького він написав гарны слова, якыб булоб доречно знати усім студентам:

"Пусть также всегда живут в твоей душе и такие слова Плиния – потеряно то время, которое ты не употребил для учебы." 

 

Теги: Київ

 Комментарии

Комментариев нет