У тумановій колисці день ледь блисне, а то кисне, -
Ув обірваному листі - плете сутінки зумисно...
Листопада погляд сірий підсвідомо точить серце,
А воно, у дивній Вірі, трепетно і чутко б"ється.
Дістають долоні з Неба, з відчуттям Надії, Світло
Ним нечутно і незримо душу гріють, непомітно.
Переплавиться вона... у колії життя сховавшись,
Розмовлятиме з вітрами, слів від тебе не діждавшись...
Комментарии