- Хоч  би вмив повіки  трохи,  а тоді - пив з чашки...

З  будуна почув  Павлуха  гнівний тон Наташки.

- А  тобі  яка різниця... ти ж не спиш зі мною, -

Наїжачилася знову,   гупаєш  ногою, -

Доки будеш  вже   повчати... псуєш нерви зрану...

Ну,  давай,  цьом-цьом,  кицюню...   людиною стану!

- Що!  Кохання забажалось...  от,  створіння кляте, -

Перш очухайся з похмілля...  розводиш дебати!

Не встиг щось сказати, - заманула у повітку

І швидесенько замкнула... "посадила в клітку"...

Ось  тепер,   - перед свинею,  будеш виступати,

Запевняти,  обіцяти,  компроміс  шукати!

На такий хід не чекав він...  занила печінка, -

Схлипнув з болю, а чи з жалю:  ну, що це за жінка, -

Мало в  Світі бунтажу ще!.. Коли ж прийде згода...

Цур!..   З неділі   "зав"яжу"  вже...   як буде погода..