Передумав ВІН женитись... ВОНА, вся в тривозі, -
Дістає його словами, спинитись не в змозі:
- Грамотій земний знайшовся! - Спирає на рівень,
А раніше не спирав, - співав, як той півень,
Кукурікав кожен день! З власної натури
Запевняв, що це любов, а не шури-мури...
Надихнувся й скривив рота... Плакати не буду, -
Лиш зачиняться ворота - геть той спів забуду! -
Зарубай собі на носі, я тобі не курка, -
Маскуватись теж умію та гратись у жмурки...
За усі твої зізнання - дякую уклінно
І, давно тобі, до речі, вже знайшла заміну...
Щоб сповна дошкулить, - реготнула на всі зуби:
Goodbye, павич зелений, - іди паси клумби...
Комментарии