РЕШЕТО - независимый литературный портал
Руслан Герасимов / Лирика

Весняне

505 просмотров

Набубнявіли бруньки, ледь їх вітер колише;
З запашної домівки, з вощаної хатинки
В полі бджілка літає, між духмяних рослинок,
Між стеблинок весняних перших квіток шукає;
Тепле сонечко зранку щедро землю зігріло.
І моя люба Галя, моя жіночка мила,
Вийшла вішать білизну...
........................
Я тихенько милуюсь, тішусь постаттю милою,
І мені щось на згадку дивне мрією спало;
Й собі посміхаюсь, за роботу забувши,
Вже повільний рубанок геть лінується ковзать...
Годі вже! Схаменувшись, прикидаюсь сердитим:
Жінко, будем обідать? Тільки зморшкою теплою
Моя посмішка тихая причаїлась в куточках очей...

 

Теги:

 Комментарии

Комментариев нет