«Високий, широкоплечий, завжди шуткує та усміхається. Сатирик від Бога та інтелектуал. А ще він носить окуляри та дуже модний костюм!» – саме таким бачили  Аверченка його сучасники. І справді, Аркадій був не мініатюрних розмірів – на зріст вище 1,90 м, критикував все і вся, мав дуже поганий зір,   а в будь-якій компанії почував себе, наче риба у воді. Він доводив людей до сліз. Ні, не  критикою театральних вистав, а  своїми анекдотами, якими, до речі, міг підхопити будь-яку розмову.

У будинку Аверченка завжди було затишно і чисто – покоївка Надя добре справлялася зі своїми обов’язками. Ні дружини, ні дітей у Аркадія не було. Народився Аркадій 18 березня, і за іронією долі, як  справжній мартовський кіт, всіляко насолоджувався спілкуванням з прекрасною статтю. Він навіть не думав про серйозні стосунки. Це цілком нормальне явище для людини його кола,от  тільки  уявіть: він – кремезний, широкоплечий красунчик із сяючими очима, розумний, харизматичний, до того ж, окрім всеросійської слави, мав грошенят. Смачний сніданок  та чисту підлогу гарантувала покоївка Надя,  а гуляння, розваги, платонічні бажання та інші пустощі – черга дівиць, готових вішатись йому  на шию. Скільки жіночих сердець було розбито…  Якось Аркадій навіть створив  «кодекс волокіти», у якому розписав докладно, як потрібно поводитися хлопцеві, аби завоювати «серце» жінки. Він не опублікував цей кодекс як окремий твір, а зробив хитріше: вклав до вуст одного з персонажів. Мовляв, якщо хтось образиться, то він тут ні до чого…

Однак, на все це, у житті Аркадія Аверченка була жінка, яка змогла зачепити струни його душі. Актриса Олександра  Садовська все життя працювала  у театрі, була не менш відомою за свого «короля сміху». Вже пізніше, на схилі років у своїх інтерв’ю актриса рідко що розповідала про дореволюційне життя, а от прізвище Аверченко взагалі ніколи не згадувала. Звісно, зізнаватися про близькі стосунки з ним тоді було небезпечно, адже «сатириконовець» доклав всі зусилля для формування своєї репутації скандального сатирика, критика і публіциста. Їх кохання продовжувалось три роки –і можливо, могло тривати ще довше, якби Аркадій не пішов протореною дорогою: від однієї жінки до другої, третьої, четвертої…

Слава, гроші, егоїзм – будь-що могло вплинути на свідомість, завуалювати  природні людські достоїнства. Але найбільшим фактором була його свобода – Аверченківська свобода думки, слова і поведінки.