Важке сопіння під моєю лапою:
Людинка - навіть не заплакала!
Людинка - в оченятках страх,
Кістки хрупкі, надії крах...
Моменти спогадів минають,
під серцем казиться вулкан:
гарячу лаву викидаю,
скурьовджує твій кволий стан.
Та ось! Сльоза тече гаряча,
холодну щоку зігріва...
Яка ж мені дісталась вдача:
життя та смерть - цікава гра!
Комментарии