Если Вы уже имеете учётную запись на портале Решето, то введите свой логин и пароль для того, чтоб прикрепить учётную запись в ВКонтакте к учётной записи на Решете.
Логин:
Пароль:
Чтобы Вас зарегистрировать, сообщите нам, пожалуйста, ваш e-mail и предпочитаемый логин:
Мгновенья облегченья и покоя,
как захотел я превратиться в идиота,
на тростниковой дудочке играть
да шлёпать босиком по бездорожью,
да морду подставлять дождю и ветру,
да так и сдохнуть под сиреневым кустом…
Мгновения, как вечность…
Ощутив…
…И русского простора и идти,
на огонёк единственный,
что светит
за тысячи шагов…
Идти и знать,
что
там
моя
судьба…
Не спит и ждёт.
Волнуется…
Тоскует!
Но время зайн –
библейского тумана,
кикиморы
сомкнулись темью
в темени,
а
памяти клочки
ввернули всё
в сегодняшние будни…
И снова стала жизнь
безвдохновенной…
...........................................
В тьмі попелиці,
монстриця – душа,
безсонною спаливши особистість,
від серця відсахнулася
...Відчувши.
Миті полегшення і спокою.
...Як захотілося мені,
перетворитися на ідіота.
...На
очеретяній на сопілочці зіграти,
та босоніж топотати шлях по бездоріжжю,
та пику підставляти, підставляти
дощу і вітру.
А потім...
Здохнути під мальвовим кущем.
Миті, як вічність.
Відчувши.
Та простору покинутої Слобожанщини,
і йти
на вогник на єдиний,
той,що світить
за безліч кроків.
Йти і знати -
там
моя
кохана.
Не спить.
чекає,
і ,
хвилюючись,сумує!
Але,
час зайн –
біблейського туману
і потвори
зімкнулися
у темряві з марою,
а
клапті пам’яті
встромили
нинішнє
у будні.
Мгновенья облегченья и покоя,
как захотел я превратиться в идиота,
на тростниковой дудочке играть
да шлёпать босиком по бездорожью,
да морду подставлять дождю и ветру,
да так и сдохнуть под сиреневым кустом…
Мгновения, как вечность…
Ощутив…
…И русского простора и идти,
на огонёк единственный,
что светит
за тысячи шагов…
Идти и знать,
что
там
моя
судьба…
Не спит и ждёт.
Волнуется…
Тоскует!
Но время зайн –
библейского тумана,
кикиморы
сомкнулись темью
в темени,
а
памяти клочки
ввернули всё
в сегодняшние будни…
И снова стала жизнь
безвдохновенной…
...........................................
В тьмі попелиці,
монстриця – душа,
безсонною спаливши особистість,
від серця відсахнулася
...Відчувши.
Миті полегшення і спокою.
...Як захотілося мені,
перетворитися на ідіота.
...На
очеретяній на сопілочці зіграти,
та босоніж топотати шлях по бездоріжжю,
та пику підставляти, підставляти
дощу і вітру.
А потім...
Здохнути під мальвовим кущем.
Миті, як вічність.
Відчувши.
Та простору покинутої Слобожанщини,
і йти
на вогник на єдиний,
той,що світить
за безліч кроків.
Йти і знати -
там
моя
кохана.
Не спить.
чекає,
і ,
хвилюючись,сумує!
Але,
час зайн –
біблейського туману
і потвори
зімкнулися
у темряві з марою,
а
клапті пам’яті
встромили
нинішнє
у будні.
Добро пожаловать на независимый литературный портал Решето, идея которого заключается в свободной публикации авторами своих произведений при минимуме редакторского вмешательства. Вы можете опубликовать свои стихи, свою прозу – их прочитают и оценят. Решето – литературная республика, это живой мир творческих личностей, где каждый может рассчитывать на адекватную оценку и понимание. Чтобы получить возможность публикации, право голосовать, оставлять комментарии и найти свое место в сообществе тех, для кого слова имеют смысл, необходимо пройти регистрацию, что займет не более 3-х минут.
Любой читатель всегда и априори прав.
Пять миллиардов глоток
18.08.09 Автор: Ицхак Скородинский, жанр: Ирония